1.    Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно, серйозні запитання дитини сприймайте  

         серйозно.

2.    Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. Не сваріть дитину за безлад  

       у кімнаті під час її творчої роботи.

3.    Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.

4.    Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.

5.    Надавайте дитині  можливість у виявленні турботи.

6.    Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.

7.    Показуйте дитині цікаві місця.

8.    Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї  оселі.

9.    Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.

10.  Ніколи не карайте дитину приниженням.

11.  Купуйте дитині книжки за її інтересами.

12.  Привчайте дитину самостійно мислити.

13.  Регулярно читайте дитині  чи разом з нею.

14.  Пробуджуйтеуяву та фантазію дитини.

15.  Уважно ставтеся до потреб дитини.

16.  Щодня знаходьте час, щобпобути з дитиною наодинці.

17.  Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.

18.  Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.

19.  Хваліть дитину за навчальну ініціативу.

20.  Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.

21.  У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.

22.  Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.

23.  Допомагайте дитині бути особистістю.

24.  Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.

25.  Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.

26.  Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.

27.  Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.

• Розвивайте інтерес дітей до навчання, дбайливе ставлення до природи, навколишнього середовища; прагнення сумлінно виконувати обов’язки колективу.

• Привчайте дітей доводити справу до кінця.

• Виховуйте у дітей чесність, поважне ставлення до батьків, жінок, людей похилого віку, хворих, інвалідів; виховуйте повагу до культурно-національних, духовних, історичних цінностей України.

• Перевіряйте, чи правильно діти витрачають гроші, які ви їм даєте.

• Учіть дітей берегти речі, майно: своє і своїх товаришів, державне.

• Вимоги батька й матері не повинні бути різними.

• Закон України “Про освіту” (витяг) Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини.

• Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначайте коло їх обовʹязків.

• Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.

• Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.

• Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй  “Доброго ранку!” і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

• Коли дитина повертається зі школи, запитайте: “Що сьогодні було цікавого?”.

• Намагайтесь, щоб дитина була привязана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: “А все-таки, як добре вдома!”

• Ваша дитина принесла бали за семестр. Знайдіть за що її похвалити.

• Постійно говоріть дитині: “Ти гарний, але не кращий за інших”.

• Скажіть дитині: “Не будь чепуруном – у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою – у класі таких не люблять. Будь просто акуратним”.

• Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратованість відразу проходить.

• Коли дитина виходить з будинку, обовязково проведіть її до дверей і скажіть: “Не квапся, будь обережний”.

• Коли син чи дочка повертається зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилися.

• цінувати дружбу, поважати суспільну думку;

• правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;

• порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.

• Любіть своє дитя, але не балуйте , не губіть його.

• Виховуйте вдячність у дитини. Якщо немає зворотної любові на вашу самовідданість, вважайте, що діти тільки споживають вашу любов.

• Будьте другом дітей, але не приятелем. Будьте поруч із дітьми. Будьте доброю.

• Учіть дітей думати не про речі, а про справу.

             У дітей, які не знають, що їм робити в години дозвілля, уражається і голова, і серце, і моральність. Допоможіть своїм дітям вибирати корисне заняття.

“Не судіть  дитину  за знаннями, судіть її за стараннями, моральними якостями, апелюйте не тільки до розуму, а насамперед до серця  дитини . Учіть  дитину  людяності – тоді вона полюбить працю, навчіться бути старанною”. “Не можна зводити духовний світ маленької людини до навчання. Якщо ми прагнутимемо до того, щоб усі сили душі  дитини  були поглинені уроками, її життя стане нестерпним. Вона повинна бути не тільки школярем, а насамперед людиною з багатогранними інтересами, запитами, прагненнями”.                                                            

                                                                                                                                                   (В.А. Сухомлинський)

• Піклуйтеся про те, щоб дитяче серце не озлоблювалося, не стало холодним, байдужим, жорстоким унаслідок виховання ременем, потиличником, стусанами.

• Фізичне покарання – це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультуря. Ремінь убиває в дитячому серці чутливість.

• Уникайте ставити  дитину  в становище, коли та змушена оборонятися лінощами.

• Говоріть із  дитиною  так, щоб не залишалося ніяких сумнівів  у  тому, що ви керуєтесь турботою, занепокоєнням, а не бажанням відмежуватися від неї чи скривдити, образити.